Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!
Братцы и сестрёнки, сегодня я хочу рассказать вам историю, которая случилась со мной несколько лет назад. Ну а что, у нас у всех бывают сочные эпизоды в нашей безумной жизни, не так ли? В общем, сядьте поудобнее и готовьтесь к безумной истории, в которой главные роли исполняют бутират, овощной киоск и голодный наркоман-комик. Так что, садился я на свой велосипед конопель и пытался найти дилера, который бы мне поделился своими цыганскими чарами. Но где найти такого радостного человека, знающего о супер-пупер закладках, которые меня полностью погружают в мир счастья и радости?
И вот, когда я уже учел все свои планы на вечер - героин медленный, конопли юзать до потери пульсации, мультики с глюкалою, вдруг мне на ум пришла ебанутая идея. Почему бы не заскочить в овощной киоск и отобрать себе пищу? Ведь наркоманы тоже едят, правда?
Я промчался на своем двухколесном друге к ближайшему овощному киоску. Дело было ночью, и он был оффлайн, закрыт на замок. Ну, я не буду же я останавливаться перед мизерным замком, который меня мог остановить! Я же наркоман-комик, и готов пройти через все преграды!
Вот я и добрался до этого киоска. Я потихоньку приоткрыл дверь и осторожно заглянул внутрь. Никого не было, никаких суетологов и таблеточников, только я и свобода! Огурцы - хоп, помидоры - хип, перец - хап, капусту - хуп! Погрузив свою курносую морду в кучу разноцветных овощей, я решил, что ничто не сможет остановить меня!
Вдруг я заметил, что на мне решила появиться рука робота-доставщика, которая начала манипулировать овощами на полке передо мной. Я думал, что это глюкало, но оказалось, что это просто тупой гребаный магнит, который защищал товар от воров. Сука, я как дурак ловил воздушные огурцы и прыгал с одного конца киоска на другой!
Капуста, посмотри, какой веселый юзер! - услышал я голос за своей спиной. Я обернулся и увидел суетолога в форме овощей. - Ты что, думал просто так сюда проберешься, маленький юзер? Никак нет, мои товары мне дороги, особенно капуста!
Я от испуга чуть не упрыгнул на потолок, но хорошо, что наркотики всегда со мной. В этот момент я достал свою порцию бутирата и сказал суетологу: "Смокинг, попробуй, это твой новый героин! Только они медленные." Я бросил ему пару таблеток прямо в лицо, и он упал без сознания. Бац и финиш!
Я закончил свою покупку и покинул овощной киоск, чувствуя себя настоящим героем. Хотя, наверное, это был глюк, но мне пофиг.
Так что, братцы и сестренки, запомните, что наркоманы тоже едят, и иногда нам нужны законные иллюзии, чтобы продолжать веселиться в этом безумном мире. Всем пойти и прикупить овощей!